Праця - найважливіший засіб виховання, починаючи з дошкільного віку; у процесі формується особистість дитини, складаються колективні взаємовідносини.

Праця дітей дошкільного віку є найважливішим засобом виховання. Весь процес виховання дітей в дитячому садку може і повинен бути організований так, щоб вони навчилися розуміти користь і необхідність праці для себе й для колективу. Ставитися до роботи з любов’ю, бачити в ній радість – необхідна умова для прояву творчості особистості, її талантів. Праця завжди була основою для людського життя і культури. Працьовитість і здатність до праці не дається від природи, але виховується з раннього дитинства. Праця має бути творчою, бо саме творча праця, робить людину духовно багатою. Різноманітні види праці неоднакові за своїми педагогічними можливостями, їх значення змінюється на тому чи іншому віковому етапі. Якщо, наприклад,  самообслуговування більше виховне значення має в молодших групах – воно привчає дітей до самостійності, до подолання труднощів озброює навичками, то на щаблі старшого дошкільного віку ця праця не вимагає зусиль, для дітей стає звичним.

 

Самообслуговування – це постійна робота про чистоту тіла, про порядок костюма, готовність зробити для цього все необхідне і зробити без вимог, з внутрішньої потреби, дотримувати гігієнічні правила. Зрозуміло, що такого ставлення дітей до праці із обслуговування можна домогтися копіткою систематичною роботою в дитячому садку і сім’ї. Самообслуговування є основним видом праці маленької дитини. Привчати дітей самих одягатися, вмиватися, їсти, прибирати за собою іграшки на місце формулює у них самостійність, меншу залежність від дорослого, впевненість у своїх силах, бажання і вміння подолати перешкоди

 

Праця дітей в природі.

Праця дітей в природі пов’язана з розширенням кругозору дітей, отриманням доступних знань. Наприклад, по грунті, посадковому матеріалі, трудових процесів, знаряддях праці. Праця в природі сприяє розвитку спостережливості, допитливості дітей, виховує в них інтерес до сільськогосподарської праці, повагу до людей, які ним займаються. Праця в природі допомагає виховати любов до неї.

 

Ручна праця – розвиває конструктивні здібності дітей, корисні практичні навички та орієнтування, формує інтерес до роботи, готовність до неї, впорається з нею, вміння оцінити свої можливості, прагнення виконати роботу якомога краще (міцніше, стійкіше, витонченіше, акуратніше). У процесі праці діти знайомляться з найпростішими технічними пристосуваннями, освоюють навички роботи з деякими інструментами, навчаються дбайливо ставитися до матеріалів праці, знарядь. Діти на досвіді засвоюють елементарні уявлення про властивості різних матеріалів: матеріал піддається різним перетворенням, з нього можна робити різноманітні речі. Так навчаючись виготовленням корисних предметів із щільного паперу, діти дізнаються, що її можна складати, різати, склеювати.

 

Особливе значення в процесі морального виховання дитини має праця. У праці формуються такі якості особистості, як відповідальність, працьовитість, дисциплінованість, самостійність та ініціативність. Виконання певних посильних трудових обов’язків сприяє вихованню у дитини почуття відповідальності, чуйності, доброзичливості. Для формування всіх цих якостей в сім’ї є найсприятливіші умови. Тут всі справи і турботи спільні, загальні. Спільна з батьками або іншими членами сім’ї праця спонукає дитину допомагати один одному, робити щось для всіх. Як долучити дитину до праці? У сім’ї діти постійно бачать, що батьки роблять: готують їжу, прибирають квартиру, перуть білизну, шиють тощо. Спостереження за тим, як виконують дорослі ці повсякденні справи, поступово допомагає дитині зрозуміти їх значимість і ставлення батьків до праці: мама прийшла з роботи втомлена, але повинна готувати вечерю для всіх, тато йде в магазин за продуктами. Слід пам’ятати, що дитячі спостереження можуть мати споглядацький характер. Щоб приклад членів сім’ї став для дитини керівництвом до дії, дорослі можуть супроводжувати свою роботу поясненнями. Це зазвичай привертає до себе увагу дітей, вони задають питання, намагаються допомогти батькам. Необхідно пам’ятати і батькам і про важливість ознайомлення дитини з їх працею на виробництві, про, те, що вони роблять і яку користь приносять людям; наприклад, мама – лікар, вона лікує хворих; тато – педагог, він навчає дітей. В процесі працею дорослих у дитини виховають повагу до праці всіх людей. Гуляючи з дитиною, потрібно навчити її кидати сміття тільки в урну, крім того, звернути увагу на те, як чисто на вулиці. Малюкові буде цікаво дізнатися, що за чистотою вулиць стежить двірник. Чиста вулиця- результат його праці. Двірник встає раніше за всіх і, коли діти йдуть до дитячого садка, вже закінчує свою роботу.

Розширити уявлення дітей про працю дорослих допоможуть твори художньої літератури, ілюстрації, картини тощо. Інтерес дітей до праці значно підвищується, якщо його корисність очевидна для оточуючих

.

Доручення, що даються дітям повинні бути цікавими та привабливими за формою виконання. Якщо ж вони будуються лише на розпорядженнях: «Подай!», «Принеси!», «Потримай!», то це відбиває бажання трудитися. Тому дорослий, скажімо, столярує, не тільки просить принести будь – який інструмент, але вчить дитину, як ним користуватися. Доручаючи дітям ту чи іншу справу, дорослі повинні враховувати його вікові можливості. Якщо посильні завдання,  малюк виконує його з цікавістю. Для того, щоб діти могли опанувати правильними прийомами виконання того чи іншого виду роботи, щоб вони охоче працювали, необхідно мати відповідний інвентар. Праця дітей в сім’ї, організовується дорослими, зближує дитину, сприяє впливу дорослого, але його інтереси і потреби. Особливо цінно, якщо батьки зуміють сприяти в процесі роботи розвитку у дітей прагнення до корисної для сім’ї діяльності: зробити щось для молодшого братика, подарунок мамі, товаришеві інше.

Висновок. Таким чином, трудова діяльність є одним з важливих чинників виховання особистості. Головна розвиваюча функція праці – це перехід від самооцінки до самопізнання. Крім того у процесі праці розвиваються хист, уміння, навички. В трудовій діяльності формуються нові види мислення. Внаслідок колективної праці дитина  одержує навики роботи, спілкування, співробітництва, що покращує адаптацію дитини в суспільстві.